Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Пацаны, сегодня я расскажу вам историю про то, как я закупил кодеин и покатался на воображаемом велике.
Дело было так. Нас с пацанами затянуло в гоповский драйв. Все головы были пропитаны подноготной наркотической культуры, которая плющит все вокруг. И было нам не до этой школы и уроков, нас просто кололо весело провести время и получить свою долю адреналина. Но в этот раз у нас была одна серьезная тяга – попробовать кодеин.
Кодеин, это такой вторяк, который обещает унести тебя в свою веселую реальность. Конечно, ни одна аптека не продаст его просто так, но мы были решительными и с головой вошли в эту заманчивую игру.
Вот и началась наша операция по разведению на базар. Нам понадобилось все свое хитрое обаяние и способность втюхаться. Мы стали разговаривать с одним знакомым, которого знали как панацею от любых проблем. Он был на подхвате, всегда под рукой и готов был помочь с любым запросом.
| Пацан |
Панацея |
| Э, братан, ты чего-то не виделся давно! Что-то ты в последнее время такой загадочный. |
Да, братишка, у меня свои дела, другие закладки. Чем могу тебе помочь? |
| Ты не подскажешь, где можно первитин достать? Сильно тянет уже... |
Мужик, первитин - это пшик. Отдыхай, у меня есть дело получше. Знаешь что такое кодеин? |
| Кодеин? Ну это типа наркота, да? Расскажи, как получить этот кайфовый вторяк! |
Слушай, сможешь вчера меня встретить? Я поведаю тебе все секреты этого кайфового снадобья. |
Мы встретились с панацеей в темном переулке, где началась настоящая разгрузка информации.
Вот смотри, пацан, кодеин – это серьезная фигня. Я могу тебе привезти несколько флакончиков, но уж точно знаю, что ты не сможешь употребить его просто так. Тут нужно быть осторожным и следить за дозировкой. Перездозировка – это нешуточная хуйня, и в нашей ситуации можно попасть прямиком в больницу. Понимаешь?
Мы вцепились в каждое его слово и начали жадно поглощать информацию.
Так вот, братишка, кодеин обычно колят внутримышечно или внутривенно. Внутривенный способ – самый быстрый и качественный, но требует опыта и навыков, чтобы не спалиться. Внутримышечный способ менее опасен, но воздействие будет несколько слабее. Ты решай, какую дорожку выбираешь.
Он достал из кармана несколько флакончиков с кодеином. А я, понимая, что это моя тема, решил взять все три. В конце концов, вторяк – это то, ради чего мы здесь.
Мы распрощались с панацеей и разделились по домам. Настало время испытания. Я приготовил все необходимое для внутривенного колотца и вставил иглу в вену. Первый шприц засосал в себя жидкий наркотик, а я медленно начал вводить его в свое тело. В этот момент я почувствовал, как плющит меня, словно я оказался на другой планете.
Колоться – охуенное ощущение. Ты вроде на земле, но между мирами. Ты чувствуешь каждую клеточку своего тела, каждое движение во время твоего воображаемого катания на велике. Я закрыл глаза и представил себя на горной трассе, где только я и воображаемый велик.
Меня просто уносило! Я катался с бешеной скоростью, преодолевал крутые виражи и выполнял запредельные трюки. Это было лучше, чем любое реальное вождение! Я чувствовал себя королем гопов, неуязвимым и бесстрашным.
Но где-то в глубине моего сознания звенел звонок тревоги. Вторяк – это дьявольское искушение, которому легко поддаться. Поэтому я собрал все силы воли и оседлал своего воображаемого велика, чтобы вернуться в реальность.
Нахуй, братцы, признаться, эта хуйня – наркотическая яма. Я совершил ошибку, потерял много времени и рисковал своим здоровьем. Вместо этого я должен был сосредоточиться на своем образовании и развивать свои навыки, не связываясь с опасностями наркотического мира. Наркотики – это тот мрак, из которого нелегко выбраться. Лучше катайтесь на настоящих великах и получайте кайф от адреналина, который вам дарит настоящая жизнь.